«Алиса в Стране Чудес» в украинских переводах

Алиса говорит по-украински

Хто глузду пильнувати звик, того не підведе язик.

Набравшись решимости подтянуть до приличного уровня украинский язык, теперь осваиваю его не только на новых, но и на любимых произведениях.

Поэтому сегодня «Алиса в Стране Чудес» в украинских переводах. Помимо английского оригинала добавила и «классику» от Демуровой — возможность сравнить есть даже у тех, кто в украинском не силен.

Галина Бушина / Николай Лукаш (1960)
Аліса в Країні чудес
Все більш дивніше і більш дивніше!

Первый полный украинский вариант «Алисы в Стране Чудес» в переводе Галины Бушиной вышел в 1960 году (если помните, даже раньше, чем у Демуровой) и дважды переиздавался. Поэтические вставки в этом издании перевел Николай Лукаш (см «Від Бокаччо до Аполлінера», Дніпро, 1990 г.). В изданиях 1976 и 1997 гг. перевод стихов Л.Горлача
Електронный текст: http://www.ukrlib.com

Бушина не ставила перед собой задания охватить всех потенциальных читателей, от 5-летнего малыша до начитанного интеллектуала. Свою аудиторию переводчик определил как младших школьников. Соответственно, внимание при переводе уделялось не столько парадоксам, сколько «волшебным» составляющим, включая имена героев.

Валентин Корниенко / Николай Лукаш (2001)
Аліса в Країні Див
Все дивасніше й дивасніше!

За плечами Валентина Корниенко переводы на украинский Лондона, Твена, Фолкнера и пр. Мечтал перевести «Улисса», но не успел. Интересно, что среди переводов «Алисы» на русский язык он особо выделял работу В. Набокова. По мнению Корниенко, она наиболее близка к оригиналу, поскольку переводчик сберег одну из главных особенностей текста — длинные предложения и сложные конструкции.

Ниже приведены пять ярких фрагментов с тремя вариантами переводов для каждого (Бушина/Корниенко/Демурова).

1

The Caterpillar and Alice looked at each other for some time in silence: at last the Caterpillar took the hookah out of its mouth, and addressed her in a languid, sleepy voice.
‘Who are YOU?’ said the Caterpillar.
This was not an encouraging opening for a conversation. Alice replied, rather shyly, ‘I—I hardly know, sir,  just at present—at least I know who I WAS when I got up this morning, but I think I must have been changed several times since then.’
‘What do you mean by that?’ said the Caterpillar sternly. ‘Explain yourself!’
‘I can’t explain MYSELF, I’m afraid, sir’ said Alice, ‘because I’m not myself, you see.’
‘I don’t see,’ said the Caterpillar.
‘I’m afraid I can’t put it more clearly,’ Alice replied very politely, ‘for I can’t understand it myself to begin with; and being so many different sizes in a day is very confusing.’
‘It isn’t,’ said the Caterpillar.

Иллюстрации здесь и далее: Джон Тенниел
Иллюстрации здесь и далее: Джон Тенниел

Гусениця і Аліса мовчки дивилися одна на одну. Нарешті Гусениця вийняла з рота люльку і звернулася до Аліси млявим, заспаним голосом:
– Хто ти така? — поцікавилася Гусениця.
Такий початок не заохочував до продовження розмови. Аліса відповіла досить невпевнено:
– Я… я вже й сама не знаю, пані, саме зараз… у всякому разі, я знаю, хто я була, коли прокинулася сьогодні вранці, але з того часу я вже кілька разів мінялася.
– Що ти хочеш сказати цим? — суворо запитала Гусениця. — Розкажи про себе.
– Боюся, пані, що я не зумію розказати про себе,- мовила Аліса, — бо я перестала бути сама собою, розумієте.
– Нічого не розумію, — заперечила Гусениця.
– Боюсь, що я неспроможна висловити це ясніше, — дуже ввічливо відповіла Аліса, — бо перш за все, я неспроможна зрозуміти цього сама. Стільки разів протягом одного дня змінити свій зріст — це так збиває з пантелику!
– Аж ніяк, — заперечила Гусениця.

Якусь часину Гусінь і Аліса мовчки дивилися одна на одну. Нарешті Гусінь вийняла люльку з рота й озвалася млосним оспалим голосом:
– Ти хто?
Що й казати, не вельми підбадьорливий початок розмови!
– Я?.. Я, пані, й сама вже не знаю… — ледь зніяковіла Аліса. — Знаю хіба, ким була сьогодні зранку, але відтоді я, по-моєму, кілька разів мінялася.
– Що ти хочеш цим сказати? — суворо запитала Гусінь. — Ти при своєму глузді?
– Боюсь, пані, що при чужому, — відказала Аліса. — Бачте, я-не зовсім я…
– Не бачу, — сказала Гусінь.
– Боюся, пані, я не зумію висловитися ясніше, — щонайчемніше відповіла Аліса. — Я й сама не все розумію: стільки перетворень за один день будь-кого зіб’ють з пантелику.
– Ба ні! — заперечила Гусінь.

Алиса и Синяя Гусеница долго смотрели друг на друга, не говоря ни слова. Наконец, Гусеница вынула кальян изо рта и медленно, словно в полусне, заговорила:
– Ты … кто… такая? — спросила Синяя Гусеница.
Начало не очень-то располагало к беседе.
– Сейчас, право, не знаю, сударыня, — отвечала Алиса робко. — Я знаю, кем я была сегодня утром, когда проснулась, но с тех пор я уже несколько раз менялась.
– Что это ты выдумываешь? – строго спросила Гусеница. — Да ты в своем уме?
– Не знаю, — отвечала Алиса. – Должно быть, в чужом. Видите ли…
– Не вижу, — сказала Гусеница.
– Боюсь, что не сумею вам все это объяснить, — учтиво промолвила Алиса. – Я и сама ничего не понимаю. Столько превращений в один день хоть кого собьет с толку.
– Не собьет, — сказала Гусеница.

2

“Cheshire Puss,” she began, rather timidly, as she did not at all know whether it would like the name: however, it only grinned a little wider. “Come, it’s pleased so far,” thought Alice, and she went on. “Would you tell me, please, which way I ought to go from here?”
“Would you tell me, please, which way I ought to go from here?”
“That depends a good deal on where you want to get to,” said the Cat.
“I don’t much care where—” said Alice.
“Then it doesn’t matter which way you go,” said the Cat.
“—so long as I get SOMEWHERE,” Alice added as an explanation.
“Oh, you’re sure to do that,” said the Cat, “if you only walk long enough.”

– Котику Сміюнчику! — нерішуче почала вона, бо не знала, чи сподобається тому таке ім’я. Але Кіт ще дужче посміхнувся. «Поки що йому це до вподоби», — подумала Аліса і продовжувала: – Будь ласка, чи не скажете ви мені, якою дорогою можна вийти звідси?
– Це в великій мірі залежить від того, куди ти хочеш попасти, — відповів Кіт.
– Мені однаково, куди…— пояснила Аліса.
– Тоді не має значення, якою дорогою ти підеш, — зауважив Кіт.
– …аби я попала куди-небудь, — додала Аліса на пояснення.
– О, куди-небудь ти обов’язково попадеш, — сказав Кіт, — якщо будеш іти достатньо довго.

Carroll_Translations_2– Мурчику-Чеширчику, — непевно почала вона, не знаючи, чи сподобається йому таке звертання.
Кіт, однак, знову всміхнувся, тільки трохи ширше.
«Ніби сподобалося,» — подумала Аліса, й повела далі:
– Чи не були б ви такі ласкаві сказати, як мені звідси вибратися?
– Залежить, куди йти, — відказав Кіт.
– Власне, мені однаково, куди йти… — почала Аліса.
– Тоді й однаково, яким шляхом, — зауважив Кіт.
–… аби лиш кудись дійти, — докінчила Аліса.
– О, кудись та дійдеш, — сказав Кіт. — Треба тільки достатньо пройти.

– Котик! Чешик! — робко начала Алиса. Она не знала, понравится ли ему это имя, но он только шире улыбнулся в ответ.
– Ничего, — подумала Алиса, — кажется, доволен.
Вслух же она спросила:
– Скажите, пожалуйста, куда мне отсюда идти?
– А куда ты хочешь попасть? — ответил Кот.
– Мне все равно… — сказала Алиса.
– Тогда все равно, куда и идти, — заметил Кот.
– …только бы попасть куда-нибудь, — пояснила Алиса.
– Куда-нибудь ты обязательно попадешь, — сказал Кот. — Нужно только достаточно долго идти.

3

“Have some wine,” the March Hare said in an encouraging tone.
Alice looked all round the table, but there was nothing on it but tea. “I don’t see any wine,” she remarked.
“There isn’t any,” said the March Hare.
“Then it wasn’t very civil of you to offer it,” said Alice angrily.
“It wasn’t very civil of you to sit down without being invited,” said the March Hare.
“I didn’t know it was your table,” said Alice; “it’s laid for a great many more than three.”
“Your hair wants cutting,” said the Hatter. He had been looking at Alice for some time with great curiosity, and this was his first speech.
“You shouldn’t make personal remarks,” Alice said with some severity; “it’s very rude.”

– Випий вина, — запропонував Солоний Заєць заохочуючим голосом.
Аліса оглянула стіл, але там не було нічого, крім чаю.
– Я не бачу вина, — зауважила дівчинка.
– його й немає, — погодився Солоний Заєць.
– Тоді не дуже чемно з вашого боку пропонувати його, — сердито сказала Аліса.
– А з твого боку було дуже чемно сідати до столу без запрошення? — зауважив Солоний Заєць.
– Я не знала, що це ваш стіл, — промовила Аліса. — Він накритий більше, ніж на трьох.
– Тобі треба підстригтися, — сказав Капелюшник. Весь час він з величезною цікавістю розглядав Алісу, і це були його перші слова.
– Вам треба навчитися не зачіпати особистостей, — відповіла Аліса трохи роздратовано. — Це свідчить про невихованість.

Алиса говорит по-украински– Скуштуй вина, — люб’язно запропонував Шалений Заєць.
Аліса кинула оком по столу, але, крім чаю, нічого не побачила.
– Не бачу тут ніякого вина, — сказала Аліса.
– А ніякого й нема, — знизав плечима Шалений Заєць.
– Тоді не вельми ґречно мені його пропонувати! — сердито мовила Аліса.
– Так само, як і сідати за стіл без запрошення, — сказав Шалений Заєць.
– А я не знала, що його накрито тільки для вас, — відказала Аліса. — Тут далеко більше, ніж три чашки.
– Тобі слід постригтися, — сказав Капелюшник. (Він уже давненько пас її цікавими очима й ось нарешті озвався.)
– А вам слід навчитися не зачіпати приватних тем, — з притиском мовила Аліса. — Це дуже нечемно!

– Выпей вина, — бодро предложил Мартовский Заяц.
Алиса посмотрела на стол, но не увидела ни бутылки, ни рюмок.
– Я что-то его не вижу, — сказала она.
– Еще бы! Его здесь и нет! — отвечал Мартовский Заяц.
– Зачем же вы мне его предлагаете? — рассердилась Алиса. — Это не очень-то вежливо.
– А зачем ты уселась без приглашения? — ответил Мартовский Заяц. — Это тоже невежливо!
– Я не знала, что это стол только для вас, — сказала Алиса. — Приборов здесь гораздо больше.
– Что-то ты слишком обросла! — заговорил вдруг Болванщик. До сих пор он молчал и только с любопытством разглядывал Алису. — Не мешало бы постричься.
– Научитесь не переходить на личности, — отвечала Алиса не без строгости. — Это очень грубо.

4

“You’re thinking about something, my dear, and that makes you forget to talk. I can’t tell you just now what the moral of that is, but I shall remember it in a bit.”
“Perhaps it hasn’t one,” Alice ventured to remark.
“Tut, tut, child!” said the Duchess. “Everything’s got a moral, if only you can find it.” And she squeezed herself up closer to Alice’s side as she spoke.

Алиса говорит по-украински– Ти над чимось замислилась, моя люба, через це забуваєш розмовляти. Я зразу не можу сказати тобі, яка з цього мораль, але незабаром пригадаю.
– А може й ніякої немає, — наважилася сказати Аліса.
– Ну-ну, дитино! — промовила Герцогиня. — Все має мораль, тільки треба вміти знайти її, — говорячи це, вона міцніше притиснулася до Аліси.

– Ти так задумалася, любонько, що й язик проковтнула. Звідси мораль… Забула яка, але зараз пригадаю…
– А, може, її тут і нема, — відважилася на сумнів Аліса.
– Що ти, що ти, дитино! — сказала Герцогиня. — Мораль є у всьому, треба тільки вміти й знайти.
З цими словами вона щільніше пригорнулася до Аліси, зручно спершись своїм підборіддям їй на плече.

– Ты о чем-то задумалась, милочка, и не говоришь ни слова. А мораль отсюда такова… Нет, что-то не соображу! Ничего, потом вспомню…
– А, может, здесь и нет никакой морали, – заметила Алиса.
– Как это нет! – возразила Герцогиня. – Во всем есть своя мораль, нужно только уметь ее найти!
И с этими словами она прижалась к Алисе.

5

Here one of the guinea-pigs cheered, and was immediately suppressed by the officers of the court. (As that is rather a hard word, I will just explain to you how it was done. They had a large canvas bag, which tied up at the mouth with strings: into this they slipped the guinea-pig, head first, and then sat upon it.)
“I’m glad I’ve seen that done,” thought Alice. “I’ve so often read in the newspapers, at the end of trials, `There was some attempts at applause, which was immediately suppressed by the officers of the court’, and I never understood what it meant till now.”

Алиса в стране чудес в украинском переводеТут одна з морських свинок зааплодувала, але її негайно вгамували судові пристави. (Це досить складна справа, та я поясню вам, як це робиться. У приставів був парусиновий мішок на зашморзі. В нього вони запхали морську свинку, вниз головою, і сіли на неї зверху).
– Добре, що я побачила, як це робиться, — подумала Аліса. — Я так часто читала в газетах в кінці судових звітів: «З боку присутніх були спроби аплодувати, але судові пристави негайно вгамували їх». До цього часу я не розуміла, що це означає.

Тут одна з морських свинок зааплодувала, і її негайно придушили судові виконавці.
(Оскільки слово це непросте, я поясню його описово: виконавці взяли великого полотняного мішка, запхали в нього свинку сторч головою і сіли зверху.)
«Тепер знатиму, як це виглядає, — подумала Аліса. — Бо в газетах не раз пишуть про судові засідання: «Окремі спроби зірвати оплески були негайно придушені судовими виконавцями», — але досі я не розуміла, в чому тут суть».

Тут одна из морских свинок громко зааплодировала и была подавлена. (Так как это слово нелегкое, я объясню тебе, что оно значит. Служители взяли большой мешок, сунули туда свинку вниз головой, завязали мешок и сели на него.)
– Я очень рада, что увидела, как это делается, — подумала Алиса. — А то я так часто читала в газетах: «Попытки к сопротивлению были подавлены…» Теперь-то я знаю, что это такое!

 

5 комментариев к “Алиса говорит по-украински”

  1. Татьяна

    Добрый день! Замечание: в книге 1960г. перевод стихов принадлежит Николаю Лукашу. Смотри книгу его переводов:
    «Від Бокаччо до Аполлінера»/Переклади/ К.:Дніпро,1990
    Електронный текст: http://www.ukrlib.com

    А вот в издании 1976 и 1997 гг. уже перевод стихов Л.Горлача и отредактированный текст книги (различия даже в названиях глав). Точных источников кто редактировал не нашла (сама Г.Бушина, или Л.Горлач)
    С уважением, Татьяна. Киев

      1. Татьяна

        Добрый день! Вы не поверили-проверили про издание 1960г., т.к. текст статьи не исправили…
        Прошу помочь с указанием достоверных источников об авторстве перевода стихов Леонидом Горлачем. В самих книгах он не указан, а в интернете все повторяют друг друга… Рецензия, библиография — любая информация.
        Собираю книги — украинские переводы «Алисы..». Могу поделиться информацией.
        Спасибо. С уважением, Татьяна

        1. Татьяна, блогом занимаюсь в свободное от остальных дел время, поэтому не всегда получается быстро. Исправила. Если считаете нужным оставить здесь ссылки для интересующихся темой, конечно же, добавляйте.

        2. Доброго дня. О каком издании 1997 года Вы упоминаете? По моему, все переиздания перевода Г. Бушиной воспроизводят текст 1960 года ( с минимальными правками). А вот издание 1976 года отличается от него очень сильно и во многих местах. например, в главе 9 от 1976 г. объяснения Грифона о сокращении количества уроков звучат так: «Інакше не виходило. У нас вчителі викладалися за один урок. Викладеться , і більше не прийде. Тому, до речі, і називають їх викладачами.». У Кэрролла обыгрывались слова LESSON и LESSEN, а в перводе Бушиной 1960года «строки» и «скорочуватись» О том, что в издании 1976 года перевод стихов Л. Горлача указано в самой книге на 16 странице (тут і далі вірші в перекладі Леноніда Горлача). Кстати, редактором указан О. Мокровольський, а в 2021 году вышла книга «Пригоди Аліси в Дивокраї» с иллюстрациями Мартины Пелузо и переводом Олександра Мокровольского

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.

Прокрутить вверх